ЗАКОН ПРО ВИПУСК ДЕРЖАВНИХ
КРЕДИТОВИХ БІЛЕТІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ
24. XII. 1917 РОКУ
1. Кредитові білети Української Народньої Республіки випускаються
Державним Банком У Н.Р. в розмірі строго обмеженому дійсними
потребами грошового обміну під забезпечення тимчасово, до утворення
золотого фонду, майном Республіки: нетрями, лісами, залізницями і
прибутками У.Н.Р. від монополій, після одержання на відповідну суму
зобов’язань Державної Скарбниці Республіки.
2. Розмір випуску кредитових білетів не повинен ні в якому разі
перевищувати половини річної суми прибутків від монополій.
3. Випуски кредитових білетів можуть бути зроблені лише законодатним
шляхом.
4. Кредитові білети У.Н.Р. випускаються в карбованцях, при чому один
карбованець містить 17,424 долі щирого золота і ділиться на 200
шагів.
5. Українські кредитові білети ходять нарівні з золотою монетою,
являються законним оплатним засобом і обов’язково повинні прийматися
при всіх оплатах.
6. Російські кредитові білети ходять на попередніх підставах.
7. Розмін українських кредитових білетів на російські і навпаки
російських на українські обов’язковий д ля всіх осіб, місць і
установ без якого-небудь комісійного за розмін і обмін
винагородження.
8. Обмін українських кредитових білетів одної вартости на другу,
також старих білетів на нові переводиться в установах Українського
Державного Банку і Скарбницях.
9. Одночасно з випуском в народній обмін кредитових білетів належить
оголошувати про прикмети їх неплатности в разі їх попсування.
10. За фальшування українських кредитових білетів винуваті караються
позбавленням прав і каторгою.
11. Генеральному Секретарю фінансів надається право виробляти зразки
кредитових білетів У.Н.Р. і опис їх оголошувати до загальної
відомости.
Заступник Голови Української Центральної Ради М ик. Шраг
Секретар Української Центральної Ради А. П остоловський.
Ствердив В.О. Генерального Писаря le . М ірний.
Джерело : Вістник Генерального Секретаріяту Української Народньої
Республіки, № 7. Подано за Дмитром Дорошенком. Історія України
1917-1923. T. І, стор. 251-252. |
